Доктор економічних наук, професор Кафеди фінансів Київського національного торгівельно-економічного університету, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, начальник відділу державних фінансів Науково-дослідного фінансового інституту Київського Національного торгово-економічного університету, член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій по спеціальності «фінанси та кредит». 

У 1980 р. закінчила факультет прикладної математики Московського фізико-технічного інституту. У 1984 р. захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю математичні методи та використання обчислювальної техніки в економіці. Розпочала свою діяльність в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Працювала заступником директора Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України, заступником Міністра з питань житлово-комунального господарства України. Відзначилась як національний експерт Організації об’єднаних націй з промислового розвитку, консультант комітетів Верховної Ради України (з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; з питань європейської інтеграції), головний редактором журналу «Теорія і практика управління». Проходила стажування у Гронінгенському університеті (Нідерланди). Член робочої групи із створення Міжнародної Водної Академії.

Брала участь у розробці законів України «Про Загальнодержавну програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства України на 2009-2014 рр.», «Про Національну комісію регулювання на ринку комунальних послуг», «Про енергоефективність у будівлях», концепцій розвитку державного регулювання на ринку комунальних послуг, ціноутворення на ринку житлово-комунальних послуг, розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві тощо. Брала участь у підготовці та підписання міжнародних договорів із Світовим банком та Європейським інвестиційним банком. Організатор і учасник численних міжнародних та всеукраїнських наукових конгресів, конференцій, круглих столів, семінарів.

Має відзнаки Національної академії наук України «За сприяння науці» та Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів» «Знак пошани».

• «Державне управління: плани і проекти економічного розвитку» (К.: Видавництво "ВІП", 2006 – 624 с.);
• Соціальне житло в Україні: проблеми і перспективи (К.: Профі, 2007. – 262 с.);
• «Євроінтеграційний розвиток фінансової системи України»/ за ред. І.Я.Чугунова - К.: Акад.фін.упр., 2009 - 471 с;
• «Фінанси України: інституційні перетворення та напрями розвитку» »/ за ред. І.Я.Чугунова - К.: Акад.фін.упр., 2009 – 848 с.

 

 

• Запатріна І. В. Бюджетний механізм економічного зростання– К. : Ін-т соц.-екон. стратегій, 2007. – 528 с;
• Запатрина И.В. Жилищно-коммунальная ифраструктура: реформы и система их финансового обеспечения.

Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, директор Науково-дослідного центру енергетичного, ядерного та природоресурсного права (2008), Радник Президента України (2010), заслужений юрист України (2002), лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2005), кандидат географічних наук (1992), доцент (2007), академік (2002), член-кореспондент Української екологічної академії наук (відділення права та управління) (1993).

Закінчив з відзнакою географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1975), аспірантуру там же (1979) та Національну юридичну академію України ім. Я.Мудрого (1996). Навчався, займався науковою роботою та стажувався з питань глобальної безпеки, охорони навколишнього середовища, виконання міжнародних договорів та з інших питань у Кембриджському, Оксфордському, Де-Монтфортському університетах (Велика Британія), Академії освітнього розвитку (США), у Європейських Економічних Комісіях ООН, у Раді Європи, Європейських комісіях.

З 1979 року після закінчення аспірантури працював у Держкомітеті УРСР по охороні природи інспектором, провідним інспектором по заповідних територіях, помічником Голови Держкомітету, начальником відділу (сектору) науки та міжнародного співробітництва. У 1990-1996 роках – старший, головний консультант Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, у подальшому, до листопада 2006 року – головний консультант, завідувач відділу, заступник, перший заступник Керівника Головної державно-правової служби Адміністрації (потім - Секретаріату) Президента України.

Лауреат Всеукраїнського конкурсу на краще професійне досягнення "Юрист року" у номінації юрист органів державної влади та органів місцевого самоврядування (1999, 2002 рр.), нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002).

З лютого 2007 року постійно працює старшим науковим співробітником відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, за сумісництвом - доцент кафедри землезнавства та геоморфології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Віце-президент Українського географічного товариства (з 2004). Член Спілки юристів України. Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук захистив на тему "Аналіз організації геосистем для оптимізації охорони навколишнього природного середовища" (1992).

Один з розробників сучасних наукових та організаційних засад державного управління, охорони навколишнього природного середовища в Україні, співавтор найважливіших законопроектів у сфері екологічного права, зокрема, проектів законів з питань внесення змін до Конституції України, територіальної організації влади, регіональної політики, стимулювання розвитку регіонів, адміністративної реформи, проведення виборів, функціонування органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, територіального планування, "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про екологічну мережу", "Про екологічний аудит", "Про відходи", Водного, Лісового кодексів тощо. Брав участь у підготовці низки міжнародних договорів.

Координатор та виконавець численних національних та міжнародних наукових проектів, програм, зокрема Національної академії наук України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Глобального екологічного фонду, Всесвітнього банку, ЄЕК ООН, Ради Європи з питань сталого розвитку, збереження природного різноманіття, управління відходами, створення національної системи моніторингу довкілля, екологічних інформаційних систем підтримки управлінських рішень, розвитку екологічно дружньої підприємницької діяльності, місцевого самоврядування, регіональної, екологічної політики, правового забезпечення енергетичної політики, енергозбереження, використання альтернативних джерел енергії тощо.

Представник України у Комітеті старших посадових осіб з питань територіального планування (СЕМАТ, Рада Європи, 2001-2008), заступник голови секції загальної теорії адміністративної юстиції Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України (з 2007), науково-технічних рад Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Міністерства з питань житлово-комунального господарства, тривалий час був експертом з питань екологічної політики ЄЕК ООН, Європейського центру екологічної політики (Брюссель).

Автор та співавтор понад 100 наукових публікацій, виданих в Україні та за кордоном, 19 з яких - монографічні, довідники, підручник, коментар законодавства. Викладає за власними програмами курси "Правові основи природокористування", "Менеджмент природних ресурсів", "Міжнародні екологічні угоди", "Правові засади туристичної діяльності", організатор та учасник численних міжнародних та всеукраїнський наукових конгресів, конференцій, семінарів тощо.


Основні публікації:
1. Охрана природы – задача всенародная (раздел "Заповедное дело" с.164-196). Киев, Политиздат Украины, 1987; С.224 (автори Олещенко В.И., Стойко С.М., Марчук В.Ф.);
2. Справочник по заповедному делу. Киев, “Урожай”, 1988. С.168 (автори Олещенко В.І., Андрієнко Т.Л., Одноралов В.С. та інші);
3. Природно-заповідний фонд Української РСР. Київ, “Урожай”, 1989. С.224 (автори Одноралов В.С., Олещенко В.І., Ющенко О.К., Липа О.Л., інші);
4. Міжнародні конвенції та інші документи як фактор збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. В кн. “Конвенція про біологічне різноманіття: громадська обізнаність і участь”. К.1997 (автори Олещенко В.І., Малишева Н.Р.);
5. Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника (розділи "Організаційно-правові засади збереження біорізноманіття (с.11-42) та "Основні положення національної політики з питань збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (с.496-526). Київ, 1997. С.714 (автори Олещенко В.І., Малишева Н.Р. Мовчан Я.І.);
6. Environmental Performance Reviews. Latvia. United Nations, New York, Geneva, 1999 (Chapter 5/ International Cooperation, p.63-73). С.175;
7. Розбудова екомережі України. (Розділ "нормативно-правові підстави для розбудови екомережі України, с.7-12). К., 1999. С. 127 (автори Олещенко В.І., Мовчан Я.І., Парчук Г.В.);
8. Украина на пути к устойчивому развитию. Київ, 2000. С.31 (автори Руденко Л.Г., Олещенко В.І., Горленко І.О., Дембіцький А.П.);
9. Проблемы экологически сбалансированного развития стран с переходной экономикой. (раздел " Украина на пути к экологчески сбалансированному развитию, с.27-41). Под ред. Н.Ф.Глазовского, Г.Н.Голубева. М., МГУ, ГЕОС, 2000. С. 144 (автори Руденко Л.Г., Горленко І.О., Олещенко В.І.);
10. Friendly Environment Development of the Countries with Transition Economy. UNEP. (Chapter "Ukraine on the Way to Environmentally Balanced Development, p.22-35), 2000. P. 140 (authors L.Rudenko, Gorlenko, A.Dembitsky, V.Oleshchenko, I);
11. Україна: прогрес на шляху сталого розвитку. К.2002. С.224 (автори Данилишин Б.М. Потапов В.І., Олещенко В.І. та інш.);
12. Правові засади впровадження в Україні Конвенції про біорізноманіття (розділи "Вимоги багатосторонніх та двосторонніх міжнародно-правових актів з питань збереження біорізноманіття та їх імплементація в правову систему України" (с.78-89); "Сучасні та перспективні інституційні потреби України на шляху впровадження Конвенції про біорізноманіття" (с.95-97). К., “Хімджест”, 2003. С.176;
13. Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy Implementation: National Ecological Network of Ukraine. IUCN, 2003. p.80;
14. Spatial development governance: institutional cooperation network. Council of Europe, 2004. p.105-111;
15. Науково-практичний коментар Закону України "Про вибори Президента України" (розділи I, II, IX, с.7-42. 254-275). Парламентське видавництво. К., 2004. С.408 (автори Олещенко В.І., Ключковський Ю.Б.);
16. Оцінка стану виконання підсумкових документів Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002). Наукова доповідь. Київ, 2004. С.208 (автори Руденко Л.Г., Олещенко В.І., інші);
17. Comparing Analysis of the Nature Conservation System in Ukraine and in Italy. (Chapter "National Policy in the Field of Bio- and Landscape Diversity Protection in Ukraine", p.271-290) Roma, 2006. p. 319.
18. Правові засади охорони та використання природних ресурсів континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України. В підручнику "Екологічне право України", "Юридична думка", Київ. 2008.
19. Науково-практичний коментар Лісового кодексу України. К. "Юрінком Інтер", 2009, 368 с (автори Балюк Г.І. Олещенко В.І. та інші).
20. Sustainable Development and Transboundary Co-operation in Mountain Regions. The Alpine and Carpathian Comventions. (Chapter "The current Situation and Prospects for the creation of an effective system of protected areas for the sustainable development of the Ukrainian Сarpathian Region" с. 165- 172.Budapest, L'Harmattan, 2009, p.208.